Стало відчутно холодніше - пройшов Спас, і літо зломилося до осені. Це відчувається у повітрі, у прозорому сонячному світлі, у зеленій річковій воді. Вночі зоряне небо (коли воно не закрите хмарами) невпинно наближаються до майбутнього вересня.
Я сиджу в приймальній комісії, замість завтраку маючи гірку каву з автомату на першому поверсі, і переглядаю новинні стрічки та сайти. На мої плечі накинута тепла рубашка в клітинку, на руці звивається ще навіть виразний малюнок чорною хною.
Говорити хочеться багато, а казати - мало. Казати взагалі хочеться лише найбільш важливі речі - але для них слів ще не вигадали.
Скільки я тут не писала? Не можу віднайти хронологію, а тим паче - скласти заново.
Минулий тиждень, як літо до осень, зломив мій ентузіазм до втоми. Напочатку (в середу? коли?) я мала перший серйозний ефір на ТВ-5 (разом з Ігорем Гармашем), а потім зразу неприємний момент з Толокою - через мою неуважність ми ледь не втратили зі списку запрошених Любка Дереша. Тож з мене зняли відповідальність за авторів та передали Олені - насправді, якщо б не виразний погляд внутрішнього Сумління, я була б тільки рада, бо роботи неймовірно багато і без того.
Цю неприємність я мала усі шанси сприйняти як власну поразку, але вчасно взяла себе в руки та силоміць виштовхала своє недоладне тіло гуляти містом і пити каву в досі ще невідомій Майстерні добрих справ за улюбленим томиком Фрая. Це вельми мене заспокоїло. А потім мені зателефонував Діма. Ця істота вміє мене заспокоювати... Тож додому я (після телефонних розмов з Дімою та Нікою) повернулася вже в цілком бойовому настрої.
В четвер буд день народження Ейхман і літературник на честь неї. Вдячна усім, хто був присутній і так чи інакше створив для Каті це свято (Ніка зробила величезну і дуже гарну справу, коли вирішила зробити їй такий подарунок). Маю сказати, що складніше, ніж з Бершадським і Покровою, взаємодіяти було тільки з GreatWhales.
В суботу я вирішила подивитись на екологічний захід (з відчутним відтінком політики), еко-фото-сушку на площі Маяковського, яку проводили мох добрі знайомі з "Самопомочі". Приготувала для того кулька пакетиків з морським мушлями та сиваською сіллю замість фотокарток. Насправді, була дуже приємно здивована (здивування - дещо неправильне слово, але більш точно підібрати не можу), коли до мене приєднався Кіт. Подія вийшла якоюсь замалою, небагатолюдною та не резонансною, втім, я побачила багато знайомих обличь, і це також було навдивовиж приємно. Після того зайшли з Дімою до книгарні та потрапили під зливу. Зливу! З блискавками, потокам прохолодної води на вулицях і рясним дощем. Дуже довно чекала на таку погоду - і нарешті дощ прийшов ))) Мені віддали теплу сорочку, аби не змерзла. Такі малі моменти я, насправді, дуже ціную. Шкода лише того, що сам Діма встиг застудитись.
В неділю ходили на сходку з малювання. Познайомилась з новими людьми і зустрілася з новим знайомими (боже, вони як тільки могли нагадумали своєю поведінкою та зовнішністю Ейзена та 2К). Непогано, в принципі, посиділи. Пограли, помалювали, купили смаколиків з ресторанного дня, що проходив поруч (різноманітні онігірі, суші, булочки з корицею та дивні напої). Мене пригостили дуже дивною, але смачною алкогольною штукою зі смаком білого вина і м'яти.
В понеділок дізналася, що працюю в комісії до 31 числа. З мамою походила по крамницях, зайшла до Ніки, запорола їй на руці малюнок хною (бідна сова), зустріла після роботи Діму. Взагалі, в цей день було багато вагомих слів. Є над чим думати.
Останні кілька днів асоціюються переважно з роботою, втомою і розчаруванні у собі. Певне, не пройшла відбір у волонтерську команду Форуму. Багато зусиль, здається, ідуть просто в нікуди.
Намагаюся слідкувати за тим, щоб не концентруватися лише на справах. Вчора ходила на Літштольню, аби розвіятись і написати нарешті добай щось, окрім прози у стіл. Продовжую бігати на стадіоні.
Дівчата будуть проводити великий фест до Дня прапору, щиро пишаюся ними за це, жалкую, що не можу нормально до нього долучитися. Проекти, які хочеться втілювати в життя, більшають, і я не знаю, яким чином можна все це вмістити.
П.с. Тричі перевіряла пост, виправляючи роди та зводячи все до якогось єдиного стилю. Фрейд би плакав, певне.