Кажется, она вчера говорила что-то такое. Про болезненное ощущение красоты.
Виступ Сергія Жадана був неймовірний. Для мене його творчість особлива не лише тому, що моє велику силу у кожному образі та настрої, але й у тому, що є своєрідним відзеркаленням суспільства. Вміння помічати важливі деталі та характерні риси, втілювати їх у жвавому, наче живому тексті, передавати не тільки основну ідею, але і відчуття від малих, звичних, майже побутових речей, вміння сприймати ці речі по-особливому чітко і точно... У поєднанні з активною громадською позицією це робить Жадана одним з найулюбленіших моїх митців.
Від книги, яку він презентував, "Життя Марії", мені протягом вечора ходили спиною мурашки, щось всередині чи то тремтіло, чи то вібрувало - наче на мені грали якусь складну мелодію. Це дуже потужна збірка. І дуже похмура - але і влучна водночас.
Ми з батьком навіть роздобули примірник з автографом. Досі подумки дякую Ніці, Максу та Сергію, що я змогла туди потрапити.
У п'ятницю день був доволі спокійним і почав набувати динаміки вже ближче до вечора. Зранку (окрім короткого візиту до лікарні) я займалася лише видобуванням квитків на "Таїю" (як це правильно відмінювати?) для Діми (не знаю, як це так усе склалося у мене в голові, але я щаслива з того, що склалося). Потім я покружляв на обох роботах, знайшов смачну піцу, заскочив до Ніки віддати книгу (треба принести ще дві, але спина поки що проти), пішки пройшовся від лікарні до власного будинку, а ввечері разом з батьками пішов у гості до Ані з Сергієм. І дуже гарно провів там час. Все-таки мені подобається спілкуватися з цією дивною парою. А ще дуже круто слухати справжнього громадського діяча, який легко пояснює тобі різні, здавалося б, складні політичні чи соціальні речі, якісь нові зміни у законах, якісь питання з прав людини. Можливо, ми дійсно зможемо реалізувати ідею з лекціями про права людини. І зможемо запросити дійсно досвічених та відомих тренерів.
Мені було так гарно згадати це відчуття... Бажання що-небудь робити для суспільства та відчуття, що ти дійсно маєш силу та хист з цим впоратись.
Сьогодні день був якимось розбитим, нервовим, аж доки я не поїхав гуляти у місто. Концерт на Маяковського відмінився, втім, ми з Максом, Дімою та Нікою посиділи в Маку, завітали на презентацію ТО до Трєбушетова у CoffeeRoom та поїхали на перфоманс "Откровение". Він мені, до речі, сподобався - поєднання гарної музики з сонячними віршами (враження було саме таке - глибокі, трохи сумні, відверті пісні і більш легка, ласкава лірика, що написана на мові, що є спорідненою з моєю) не могло залишити інакший післясмак. Але чомусь інші речі, накшталт сидіння біля великого вікна та споглядання швидкого руху хмар над дахами, або великого місяця поміж хмарами, або випадково виділені слова чи жести сприймалися не менш насичено і яскраво. І певно що були не менш важливими.
Забагато спостережень за людьми, сподівання зрозуміти усе, що вони мають на даний момент.
Сиджу зараз в кімнаті, мій чай парує, і мені хочется малювати на стінах.
Але ще хочеться загорнутися в ковдру і нарешті зігрітись.
Від книги, яку він презентував, "Життя Марії", мені протягом вечора ходили спиною мурашки, щось всередині чи то тремтіло, чи то вібрувало - наче на мені грали якусь складну мелодію. Це дуже потужна збірка. І дуже похмура - але і влучна водночас.
Ми з батьком навіть роздобули примірник з автографом. Досі подумки дякую Ніці, Максу та Сергію, що я змогла туди потрапити.
У п'ятницю день був доволі спокійним і почав набувати динаміки вже ближче до вечора. Зранку (окрім короткого візиту до лікарні) я займалася лише видобуванням квитків на "Таїю" (як це правильно відмінювати?) для Діми (не знаю, як це так усе склалося у мене в голові, але я щаслива з того, що склалося). Потім я покружляв на обох роботах, знайшов смачну піцу, заскочив до Ніки віддати книгу (треба принести ще дві, але спина поки що проти), пішки пройшовся від лікарні до власного будинку, а ввечері разом з батьками пішов у гості до Ані з Сергієм. І дуже гарно провів там час. Все-таки мені подобається спілкуватися з цією дивною парою. А ще дуже круто слухати справжнього громадського діяча, який легко пояснює тобі різні, здавалося б, складні політичні чи соціальні речі, якісь нові зміни у законах, якісь питання з прав людини. Можливо, ми дійсно зможемо реалізувати ідею з лекціями про права людини. І зможемо запросити дійсно досвічених та відомих тренерів.
Мені було так гарно згадати це відчуття... Бажання що-небудь робити для суспільства та відчуття, що ти дійсно маєш силу та хист з цим впоратись.
Сьогодні день був якимось розбитим, нервовим, аж доки я не поїхав гуляти у місто. Концерт на Маяковського відмінився, втім, ми з Максом, Дімою та Нікою посиділи в Маку, завітали на презентацію ТО до Трєбушетова у CoffeeRoom та поїхали на перфоманс "Откровение". Він мені, до речі, сподобався - поєднання гарної музики з сонячними віршами (враження було саме таке - глибокі, трохи сумні, відверті пісні і більш легка, ласкава лірика, що написана на мові, що є спорідненою з моєю) не могло залишити інакший післясмак. Але чомусь інші речі, накшталт сидіння біля великого вікна та споглядання швидкого руху хмар над дахами, або великого місяця поміж хмарами, або випадково виділені слова чи жести сприймалися не менш насичено і яскраво. І певно що були не менш важливими.
Забагато спостережень за людьми, сподівання зрозуміти усе, що вони мають на даний момент.
Сиджу зараз в кімнаті, мій чай парує, і мені хочется малювати на стінах.
Але ще хочеться загорнутися в ковдру і нарешті зігрітись.
-
-
29.02.2024 в 07:29Посетите также мою страничку
transcribe.frick.org/wiki/User:KirkCarpenter52 открыть карту в таджикистане для россиян банковскую
33490-+